Кохання меж немає
Кохання живе...
Кохання вмирає...
Кохання солодким медом буває!
А потім отруйним ядом згасає
Кохаєш...Те що було,чого не було
Усе памятаєш, вірші свої читаєш
Щось шепочеш, щось питаєш
З темрявою своє життя єднаєш
Просиш його прийти
А він...Він забуває,що зробити має
В її серці кохання згасає
І болю там вже намає
Тільки одна зима пісню стару напіває!